26 квітня…

26 квітня… У ніч забуття Йде страшне створіння – атомне дитя. Суть його безкровна і зіниць нема, І уста безкровні, і душа німа… Час рухається невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас – українців.  32 роки – мить в історії людства. Та за ці роки, сподіваємось, ми стали вимогливішими до себе й навчилися цінувати життя. Саме до цього й закликали на сьогоднішній лінійці учні 4-Б класу. Потужний вибух і спопеляючий вогонь (танок учениць 7-А,7-Б, 7-В, 8-А, 9-Б та 10 класів) залишились в минулому, і тепер ми з надією і вірою дивимось у майбутнє. Під час символічної пісні Софії Жукової про віру шкільна громада випустила в небо кульки, як символ любові й надії.

Життя іде, і все без коректур,
І, як напишеш, так уже і буде.

Фотозвіт

 

Один коментар до: 26 квітня…

  1. Дядя сказав:

    Дуже гарна робота, так тримати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*